Шоколадний хлопчик
Здоров був, мій хлопчику шоколадний, Барак Обама.
Країна моя ? повний цезій. Уранова яма?
Учора приходив Адольф. Був і Йосиф. Сказали ? в краях пекельних
Для тебе готують чорнішу за чорне пательню.
?Впевняють, що їх там ні нетом не бавлять, ні гольфом?
І грішники сім?ями на шкуроденю несуться на вольво
(Бо ж і там, бач, безпека ? важлива і вигідна справа,
І до того ж напружений графік кастрацій і смажень в приправах?)
Здрастуй, мій хлопче ? шкіра-какао, - не бійся, не буде лячно.
Завіти читай, ходи на роботу обачно.
Адольф запевняв: там не боляче зовсім, лиш пахне загрозливо,
Та понад усе, каже, в пеклі кортить їм морозива.
А ще натякав на відсутність політкоректності в душах,
Мовляв, їм до сраки, чорнявий твій зад, чи не дуже.
А Йосиф шарівся за друга-базіку, чадив тютюнищем?
Отож-бо не бійся, син Африки, кров Ніагари,
Усі ми зустрінемось якось на тім попелищі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216920
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.10.2010
автор: Птицын Анатолий