Менелай все ще клявся і кляв,
А у Скіфії, в Гіпербореї,
Золотіли степи від заграв
І збирались вожді до Енея.
Між трояндових Трої садів
Самострілів крутилися жили.
У коритах розбитих богів
Наші орди шукали поживи.
Доки сонце тікало назад,
Налякавшись кривавих потоків,
Годувала Касандра байстрят
І сармат гвалтував Пенелопу.
Не збудовано ще Колізей,
Не зруйновано ще Карфагену...
Плакав Гектор, мовчав Одісей,
А кентаври топтали легенду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216778
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2010
автор: Kohanova