Цівкою зимною дощ цебенить
По вікнах кафешки на Митній,
У склянку 0.З глінтвейну налить
Прошу бармена знайомого Вітю...
Ну що ж ти хлопче, не треба меню,
В такий дощ... Принеси попільничку,
Дай послухати осінь, помолитися дню,
І як є - яблучний "кісс", одиничку...
Циндрить дощ, Цельсій на поділці зеро,
Цвібак з цукатами? Що ти... не їм,
А в вікні пейзаж - акварель-пЕро...
І обличчя моє, на якому зіпсований грим.
Вимкни цю музику...Просто благаю,
Хай буде тихо, хай душу не крає,
Перечекаю цей дощ, перечекаю...
І може осінь мине, поки в карти зіграєм.
Цюрчить за вікном, стікає патьоками,
По склу... Просто з неба мертва вода.
"Там вас чекають"- і очі з докором,
Це за мною, іду... Я встигла... До дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216695
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 18.10.2010
автор: Лана Сянська