Мій корабель хитають хвилі часу.
Хтось падає, хтось сходить знов на борт.
Я в черзі за квитком у касу
на вже минуле свято і вчорашній торт.
Мій корабель згасив вночі вогні
і плине вільно, оминаючи маяк.
Я переможена тобою у своїй війні,
і ти для мене рідний, та чужак.
Мій корабель підніме вище крила
і вітер гнатиме його на схід.
Я тільки-но від тебе полетіла,
ти вже забув мій невагомий слід.
Приборкана стихією між скель,
я мовчки запиваю вином рани.
Ти вже давно знайшов свою "мішель",
А я будую знову свої грані.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216689
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.10.2010
автор: СвітлаРоза