Ця осінь невпинно здіймається вгору
І ось - ось сягне завершальної стадії.
Це так безглуздо - шукати в калюжах
Бездонне небо Лівадії.
Півжиття. Півосені. Гра у розпалі.
Жовтий жовтень, що ти приніс?
Місцями, опади у вигляді мокрого снігу.
Місцями, опади у вигляді моїх сліз.
Все лише почалось, а я вже виснажена.
Потерпи один день. Ще сім днів. Іще сотню.
Жовтий жовтень, що ти зі мною зробив?
Я Обезсилена. Різна. Самотня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216672
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.10.2010
автор: Катя Куприна