КРИК ДО ЗІРОК.

Зірки    на    небі,
Чуєте    мене?
Душа    волає,
І    немає    спину!
Чому?    Скажіть!
І    скільки    ще    мине    
Поодиноких    днів    
Спокути    за    провину?

Чому    не    знає    
Спокою    душа?
Невже    кохати
Я    не    маю    права?
Звертаюсь    з    криком
До    Великого    Ківша    –    
Ведмедице    довічна,
Я    ж    його    не    крала!

Не    кликала,    
Не    виглядала,    ні!
Та    тільки    в    серце
Зорі    зазирнули,    
Розвіяли    мої    
Сумні    жалі
І    радість    розуміння
Повернули.

Хто    силу    дасть
Відмовитись    від    раю?
Хто    дасть    сміливість
Душу    розчавить?
Без    нього    не    живу,
Без    нього    я    вмираю….
Зірки    на    небі,    
Краще    вже    згубіть!
10.08.07

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216640
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2010
автор: Айрин 2010