Захід сонця. Вечоріє.
Наче казка, світ довкола.
От якби ж я стала птахом,
Описала в небі коло...
Стала білим альбатросом,
І над містом піднялася,
І, пірнаючи в хмаринках,
Я б до моря подалася.
Моє щастя живе в морі,
Де прибій розмову тиху,
Веде з горами, де хвилі
Навівають душі втіху.
Я милуюсь краєвидом,
Знов пірнаю і злітаю,
І велике щось, безмежне
У душі я відчуваю....
Сонце сіло, і настала
Ніч прекрасна, таємнича,
І я - втомлена, щаслива -
Повернулась в місто з ніччю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216483
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.10.2010
автор: mind your mind