Зневага до самої себе -
Гидке, потворне почуття.
Ні, жалості мені не треба,
Не допоможе й каяття.
Лиш, впавши тихо на коліна,
Я закричу, що буде сил.
Моя душа - одна руїна,
А серце - скопище могил.
Я підведусь, я гордо стану,
Нехай слабка моя душа,
Я неба пальцями дістану,
Я буду битись до кінця!
Зневага до самої себе,
Я жалості, ні, не прошу!
Я буду битись, битись треба,
Але боюсь, що знов впаду...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=216422
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.10.2010
автор: Morana