З вікна туман нам зазирає в очі,
як попіл сивиною сиротить
і вітрогонять одинокі кроки -
на двері кішка муркотить.
Напівсумую і напівцілую,
зав'язую в пучок. Нехай!
Із чебреця для тебе приготую
з цитриною гарячий чай.
А потім на годиннику - завіса
на щастя, роздуми, війну...
як шоколад розтане тиша,
лиш на обгортці, залишаючи ціну.
Одужую і напиваюся безміри,
смакую соковитий виноград.
З твоїх долонь - в полон довіри
запрошує осінній сад.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215907
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 13.10.2010
автор: Окрилена