Ось і минув останній день її життя,
Останній промінь ось-ось зникне..
Ростане в темряві душа,
Остання ніч ті сльози зкриє...
Вона повірила в весь світ,
Вона повірила у тебе..
Та вмить забули ви той крик,
Той крик, що сповнений минулим болем..
Останній промінь вже минув,
І тіні ковдрою накриють її тіло.
"Я вже ніколи не знайду,
Все те, що знайти хотіла.."
Терпіла в минулому вона знущання братів
Своїх нерідних..
Й кайдани носила на руках, як прикрасу милу.
Терпіла і сестер своїх врідних,
Що коси її дерли, що е сили...
Їм'я той дівчини всі знають і шепочуть
Якісь невідомі слова.
Вона повірила у вас, а ви...
Згубили її вроду..
Теперь зникає останній промінь із її життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215810
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2010
автор: Doku