Хтось увімкнув холод на повну силу, хтось собі зараз п’є,
хтось оце щойно став мільйонером,
хтось буде завтра відстоювати освіту…
Хтось напустив самотності на півсвіту –
дихати не дає,
хтось увімкнув би кондиціонера,
тільки нема кому взагалі-то…
Осінь збира плоди, хтось вираховує з осені ПДВ,
хтось ще 0,5 на рекламу,
і до Пенсійного фонду…
Світові трохи лячно – холодно, та ще вітер чогось реве,
хтось подзвоніть до Бога,
чи викличте Джеймса Бонда…
Як би то завтра прокинутись,
і щоб усі скрізь були живі –
та ще при житлі, і здоровому глузді, і не голодні –
Щоб жодних тобі терактів,
і кожному по машині,а то і дві –
і хтось увімкнув би кондиціонера хоча б природі;
Щоб всі стали депутатами, як кортить;
а дехто, може, і президентом цілим,
хто хоче – хай буде героєм, чи, може, зіркою,
Хай хтось в тому світі вилікує, коли кому щось болить;
нехай буде безкоштовно дзвонить мобільним,
і хай мене мама пробачить за те, що до неї гиркаю…
Хтось собі зараз плаче над немовлям,
хтось завтра, може, почує свій смертний вирок,
хтось відривається в клубі на півзарплати–
От би завтра прокинутись в світі, де ти не сам;
в світі, де всі щасливі, здорові, мирні, -
можна було б спокійно лягати спати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215606
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.10.2010
автор: Ксенислава Крапка