Люблю…

Я  люблю  тебе,  коли  ти  вночі  повертаєш  ключ  в  замку,  заходиш  до  хати  і  не  переймаючись  тим,  що  хтось  спить  шурхотиш  на  кухні.  Але  ж  ти  ПРИЙШОВ!
     
     Я  люблю  тебе,  коли  ти  дивишся  на  мене  з  очей  наших  дітей,  особливо  доньчинних,  бо  мають  схожий  відтінок  на  твій,  та  ще  не  несуть  в  собі  того  печального  суму,  в  який  я  колись  закохалася.  Але  ж  він  оселяється  там  з  роками...

     Я  люблю  тебе,  коли  істерично  клацаю  смсами  в  твоєму  телефоні,  вишуковуючи  компромат  і  зламую  твої  паролі,  щоб  довести  собі,  що  я  таки  права  у  своїх  підозрах.  Але  дійсно  роблю  це  все  з  дивною  дикою  любов"ю,  знаючи,  що  неправа  і  все  це  фігня  насправді!)

     Я  люблю  тебе,  коли  ти  хочеш  показати,  як  сильно  байдужий  до  мене,  коли  кажеш,  що  я  спотворила  тебе.  Але  ж  я  слухаю  не  твої  слова,  а  вібрації  твого  серця...

     Я  люблю  тебе,  коли  ти  робиш  вигляд,  ніби  мене  не  існує,  ніби  не  було  в  твоєму  житті  останніх  10  років.  Але  ж  вони  були!

     Я  люблю  тебе,  коли  ти  бавишся  з  малими  і  вперто  не  хочеш  іти  з  хати,  аби  залишатися  поруч  з  ними  і  бачити  як  вони  виростатимуть.  Але  я  так  хочу  ще  одну  дитину  від  тебе!

     Я  люблю  тебе,  коли  ти  спиш  поруч,  намагаючись  не  торкатися  до  мене,  міцно  стискаєш  у  сні  зуби,  нервуючи  і,  хочеш-не  хочеш,  приймаєш  мене  ,  коло  себе  такою,  якою  я  є  зараз.  Але  я,  попри  все,  чомусь  починаю  відчувати  твою  любов  до  себе...

     Я  люблю  тебе,  коли  ти  повертаєшся  до  себе,  посміхаєшся  і...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215583
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2010
автор: LaLoba