Витримують лише ті, хто в бій йдуть
Вбивають не чекаючи коли самих вб'ють
Ті, хто не лякаються дивитися смерті у вічі,
Кожному вбитому запалюють свічі
Ті, хто міняють свідомість на перемогу,
Ніколи не відшукають іншу дорогу
Хильни, чоловіче, останній келих вина
На тебе сьогодні чекає війна
Приспів:
Війна з якої ти повинен видертись
Будь там що не сталось - повинен виграти
Така вже істина - житимеш доки перемагаєш,
Виборюючи для інших життя, яке сам втрачаєш
Пам'ятаєш, як вперше зненавидив цей світ,
Коли смерть вперше стала на твій слід?
Коли для когось вперше, для когось востаннє
В легенях вистиг оклик прощання
Полювання, змагання, ворогів розтинання,
З кулями перетинання вже вбили твоє кохання.
Не відчувааєш, як наблизился до тієї стіни
Де диявол вже позбавить тебе від війни
Приспів:
Війни з якої ти повинен видертись
Будь там що не сталось - повинен виграти
така вже істина - житимеш доки перемагаєш,
Виборюючи для інших життя, яке сам втрачаєш
Виборюючи для інших сенс, якого сам не маєш
Вбиваючи тих, кого поважаєш
Власноруч прискорюючи час свого відбуття -
Замислись, чувак, чи для того твоє життя?
Чи є десь у світі твій дім, друже?
Чи маєш про те уяву? Гадаю, не дуже
Хтів віднайти його,так? Мав для того привід...
А містом квітучим вже крокує твій привид
Зазирає у вічі випадкових перехожих
Краде їхні враження, лишається порожнім
Має єдину подругу - кощаву дурну
Усього лишився через священну Війну
Приспів:
Війну з якої ти повинен видертись
Будь там що не сталось - повинен виграти
така вже істина - житимеш доки перемагаєш,
Виборюючи для інших життя, яке сам втрачаєш
Виборюючи для інших сенс, якого сам не маєш
Вбиваючи тих, кого поважаєш
Власноруч прискорюючи час свого відбуття -
Замислись, чувак, чи для того твоє життя?
© Дмитро Барзілович, грудень 2005.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215563
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 11.10.2010
автор: Дмитро Барзілович