Мовчить все навколо, лиш стукіт сердець:
Правда брехню веде під вінець
По полю безкрайому йти навпростець.
Інакше кохати не вмію...
Тут продаж душі. ось вам чек. розпишіться.
Зачекайте, заждіть, стійте, ей, залишіться...
Сьогодні так холодно, не застудіться...
Втрачаєм останню надію...
дві крапки і дужка. так скромно і мило.
заздрість подругу дружбу убила.
диявол у прірву. і ангела крила...
І світяться очі злощасні..
не так все як треба. когось хтось втрачає.
Хтось ніжно цілує. хтось забуває.
нічого не треба. нікого немає.
Любов подолає напасті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215386
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.10.2010
автор: Без назви