Осінь . . Вічна тема

Усім  метафорам  червоне  світло  …
Бентежить  душу  запах  хризантем.
Ти  чуєш,  Осінь??!  Відтепер  ми  квити  –
Не  має  вітер  вже  ліричних  тем  …
Все  випадково.  Що  іще  шукаю?
Бо  з  жовтнем  я  знайома  вже.  Мерсі.
Колись  мене  ще  відвезе  до  раю
Із  п’яним  водієм  нічне  таксі  …
Тепер  сповна  мені,  мабуть,  тріумфу
Лише  в  відвертості  гітарних  струн.
Вже  зупиняйся,  Осінь  !!  Досить  бунту  …
Це  твій  останній,  безперечно  дюйм.

«Постскриптум»  у  десяткові  листівок
Автограф  Осені  і  кілька  фраз  …
…  У  пам’яті  вінілових  платівок
До  божевілля  НЕ  осінній  джаз.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215376
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2010
автор: IceBound