Мій милий, а це навіть добре,
Що ми розлучились с тобою,
Коханий, це навіть добре –
Не бачитись більше тепер,
Бо що нас чекало с тобою,
Крім болю, безмежного болю?
Недоля нам бути с тобою,
Недоля – любов не звела.
А знаєш, це навіть добре –
Дізнатись, що є люди погані,
Дізнатись, що щастя не вічне,
Що все не у наших руках.
Мабуть, я й сама помилялась,
Коханню уся віддавалась,
Кохання пройшло – залишилась
Лиш біль у розбитих серцях.
Мій милий, це навіть добре,
Що ти так далеко від мене,
Що більше твоїх я не бачу
Чарівних, манливих очей.
Хоч знаєш, коханий, ті очі
Ввійшли в мої мрії дівочі
І майже постійно, щоночі
Не можу без тих я очей.
А знаєш, коханий, я рада.
Та ні, це не сльози капають,
Це просто солона водичка.
Нуль не поділиш на двоє.
24.11.2002
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2010
автор: Ardoss