Зелений килим стелиться навколо,
В суцільний простір сплетені рядки.
Безмежні хвилі, як зелене море
Тендітність, сила і краси ростки.
Вона росте, беззахисна та ніжна –
Вирує скрізь вже осінь на полях.
Характер сильний, і зима їй сніжна
Потрібна, як повітря і земля.
Зростає в ній вся сила докорінна
Природи та родючості ланів.
У ній живе могутність України –
В плодах її – майбутньому зерні.
Пшеничне поле, як осіннє диво,
Свята чарівність є у цій красі.
Природа спати прагне вже ревниво,
Вона ж росте, й сніги ідуть усі.
Зелений килим стелиться крізь осінь -
Красою нив захоплює вона.
Суворий час потрібен їй, морози -
Тоді ж зросте зерно із полотна.
8-9.10.2010, Біла Церква
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215119
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.10.2010
автор: Андрій Гагін