Знову в очах потемніло,
Бо життя таке нещасне.
Довго вона терпіла
І тепер ця зірка згасла.
До останнього дня молилась.
Молилась і правду шукала.
Була добра і ніколи не злилась,
Тільки щось у собі тримала.
Тоді варто було спитати:
Що хвилює і що там тримає.
Може вспіли б ми руку подати
І не знали б як зірка згасає.
Їй було тоді шістнадцять,
Як позбутись життя захотіла.
Ми б спасли її разів двадцять,
Але видно так зверху веліли...
І знову серце зжимає,
Як згадаєш моменти, що були.
Хай вона ангелом в небі літає,
Бо зірка її вже заснула.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215087
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.10.2010
автор: Vanya_Malanyak