Ніколи не було в душі весни

Ніколи  не  було  в  душі  весни,
Ніколи  не  хололо  серце  моє.
Завжди  навколо  бачу  тільки  тих,
Хто  йде  кудись  з  закритими  очима.  
Боротися,  бажати,  мислити  про  світ,
Знаходити  в  буденні  справжнє  диво.

Немає  сяйва  в  поглядах  отих,
Що  день  у  день  шукають  серцю  втіхи,
Клопот  достатньо,  всюди  тільки  гніт,
Ліхтар  надії  тепер  майже  мліє.
Довкола  живе  безліч  тих,  хто  зміг,
Але  ж  і  їм  свого  достатку  вже  замало.

Полиш  страждання,  недосяжні  цілі,
Доволі  має  їх  повсюду  люд.
Ти  той,  у  кого  очі  ще  палають,
Не  можуть  сяять  без  причин.  
Душа  твоя  не  хоче  існувати
Для  здійснення  безглуздих  мрій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=215044
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.10.2010
автор: Lucre