Ти не забудеш тої юної краси,
Як в небі ранковім згорало півсвіту,
Й на платті твоєму краплинки роси,
Змішались з шампанським і доторком літа.
Як стукало серце:"Це твій випускний!"
А отже,напевне, ти стала доросла,
Попереду в тебе дорога до мрій,
Чи в квітах вона?Чи осотом поросла?
Школо рідненька,як ти без нас?
Непрохані сльози в очах всього класу,
А як ми без тебе? Не дасть бо вже час,
В дитинство вернутись жодного шансу.
Ось сонечко ясне на небі зійде,
Зустрінем його ми, взявшись за руки,
А потім своїми шляхами підем,
Понісши в серцях жаль від розлуки...
Ти не забудеш тої краси,
Мить запальна зворушить душу дівочу,
Ти неї нікому не віддасиш,
Сховавши у пам`яті юність квітучу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214909
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.10.2010
автор: Межа реальності