Питає вітер
і прохожого морозу:
" Куди прямуєш?
Чи не в поле,
яке засіяне
руками Беатріче?"
Ні, каже,-
" Під тополю,-
Я огорну своїм
цілунком її
завмерлі від
отрути губи".
" Візьми мене
з собою",-
каже вітер,
кидаючи роботу,-
Я триматиму
над вами
небо".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2010
автор: Мойра