Нежить

Щось  мене  вже  це  бентежить
Перейшла  природа  межі
І  занадто  рано  нежить
Наче  вуж  заповз  під  ніс
Ще  у  шафі  висів  світер
Як  зганяв  надворі  вітер
Холоди  з  усього  світу
І  дощі  в  кишені  ніс
Й  листя  кольори  яскраві
Завинили  у  цій  справі
Їм  був  вірити  не  в  праві
Думав  листя  то  ж  не  сніг
Думав  осінь  майже  літо
Сонце    має  трохи  гріти
Дурень  -  ніде  правди  діти
Ось  і  чхаю  всім  на  сміх
Краще  дурнем  буть  в  кожусі
По  вушанці  кожнім  вусі
Ноги  теплі  бути  мусять
Тож  і  валянки  важливо
На  сніданок  часничку
Трохи  в  каву  коньячку
Й  на  роботу  чимчикуй
Ти  захищений!  Сміливо!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214762
Рубрика:
дата надходження 07.10.2010
автор: MC_Yorick