Дилема.

Яка  в  тебе  дилема,  дитино,  чи  бути,  чи  не  бути?  
Кого  примарно  заохочити,  кого  реально  позбутись?
З  ким  розділити  всесвіт,  кого  за  грати  запхнути?  
Як  поводитись  чемно,  яку  дурницю  утнути?  

Немає  бажання  жити  довго
Чи  просто  нема  з  ким  спати?
Гадаєш,  що  є  хтось,  десь,  колись
Тобі  це  потрібно  знати?
Хто  зможе  тебе  зі  смертю  розлучити
Коли  не  кохала  і  нема  з  ким  себе  заручити?
Коли  разом  з  собою  ти  бути  не  в  змозі
Якщо  не  в  тій  черзі,  не  на  тій  дорозі?  
Раптом  на  думку  самотню  спало
Що  все  в  тебе  є,  але  цього  замало.
Але  цього  замало
Всього  цього  замало

Яка  в  тебе  проблема,  мала,  що  її  лезом  вирішуєш?
Яка  в  тебе  доля  така  сумна,  що  не  вмієш  прийняти  рішення?
Які  кошмари,  лабіринти  бачиш  уві  сні?  
Які  потвори,  уроди,  дебіли  в  твоєму  житті?

Немає  бажання  жити  довго
Чи  просто  нема  з  ким  спати?
Боїшся,  що  є  хтось,  десь,  колись
Але  його  тобі  не  впізнати?
Хто  схоче  тебе  зі  смертю  розлучити,
Коли  не  кохала  і  нема  з  ким  себе  заручити?
Коли  разом  з  собою  ти  бути  не  в  змозі
Якщо  не  в  тій  черзі,  не  на  тій  дорозі?  
Раптом  на  думку  самотню  спало
У  тебе  нічого  нема,  окрім  того,  що  зламалось
Окрім  того,  що  зламалось
Воно  насправді  зломалось

Чи  то  зненацька  весела,  чи  то  занадто  похмура
Якщо  не  ллєш  собі  сльози,  то  бьєш  головою  у  мура
Коли  дурними  вжитками  життя  собі,  тільки  собі,  ламаєш
Не  усвідомлюєш  лише  одне,  чуєш    -  життя  триває!


Немає  бажання  жити  довго,
Чи  просто  нема  з  ким  спати?
Гадаєш,  що  є  хтось,  десь,  колись
Тобі  це  потрібно  знати?
Хто  зможе  тебе  зі  смертю  розлучити
Коли  не  кохала  і  нема  з  ким  себе  заручити?
Коли  разом  з  собою  ти  бути  не  в  змозі
Якщо  не  в  тій  черзі,  не  на  тій  дорозі?  
Раптом  на  думку  самотню  спало
Що  все  в  тебе  було,але  ти  все  зламала.
Але  ти  все  зламала
Ти  сама  все  зламала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2010
автор: Дмитро Барзілович