Місто жилО автострадами-венами,
Пульсувало натовпом і захлиналось,
Місто спрагло чекало вечора. А ми-
загубились у часі і просторі, бо не спалось.
Ніч готувала неонові допінги, а ще
музику звуками дивними розчиняла...
Доза закінчилась, місто впивалось дощем,
І не знало - ми кохались...І ми помирали.
Густо заселений, брудний мегаполіс,
Знов наковтався пального і гадки не мав,
Що нашим душам дістався виграшний поліс,
Бо йому не до нас, у нього багато справ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2010
автор: Лана Сянська