На Київ падав вечір, приховуючи тіні,
Що щедро випускало золочене проміння.
На Київ падав вечір, і ліхтарі заслаблі,
В пітьмі вдавали вигляд вечірніх канделябрів.
На Київ падав вечір, Дніпро блищав у хвилях
І одинокий човен милується на схили.
На Київ падав вечір, запалював прикраси…
Я малював коханій, який ти в мене красень!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214565
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 05.10.2010
автор: Віктор Нагорний