Смертельний вальс кружля вгорі..
Там спить мій ангел кароокий..
Я була винною тоді..
Лежу в яру.. а він глибокий!!!!
Нема прощення для мене,
Нема і де шукати поміч!!
Холодний жах кудись веде,
Зосталась я сама у домі..
Ти говорив: «Не буде так,
Як сталося тою зимою..»
Але на небі той же знак,
Кривава стежка йде за мною..
Ти говорив.. махав крилом..
Нервово смикав мою руку,
Коли тримала я перо –
Наш символ щастя і.. розлуки..
Настав цей день, і зникнув ти…
Як не просила б я у Неба,
Та карі очі не знайти,
А інших мені-то й не треба..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214517
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.10.2010
автор: Доця Люцифера