Прости мені мою любов,
Прости не мій, коханий мною.
Холодною торкаю я рукою
Застиглі сльози під щокою.
Простіть мені моє життя-
Кому принесла вдосталь муки,
Кому турботи додала
Простіть мене, я плачу... Боже!
Прости мені мої гріхи,
Пору зневіри і провини.
Прости мені мої думки,
Малу увагу до родини.
Я каюсь, прошу, ти прости,
Бо недостатньо полюбила
Людей, як любиш їх всіх ти
І в цьому є моя провина.
Простіть, я прошу, друзі вас
Мої недоліки, проблеми
Простіть мене, що довгий час
Закрила серце для людини.
Прости мені і не коханий,
Хоч я і дякувать маю тобі,
За подаровану увагу,
Коли надії забрала усі...
Моя матуся, моя кров
Не плач, за мене ще невмілу.
Ти дарувала всю любов,
А я не знала, що є цінне.
О, Батьківщино! Рідний край!
Закохана до болю я в простори:
В лани, сади, у водограй,
Безкрає небо і високі гори.
Життя-ріка, а час хоч вічний.
Летить, біжить, а ми живем.
Я прошу сил і дотик ніжний
Із вітром сльози вдаль несе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214301
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2010
автор: Галина Кудринська