Всі дні минають, минають дні й ночі
А ти собі думай, думай що хочеш.
Ти знай собі мрієш про те, недосяжне,
Те, про що мріяла вчора, як завжди.
Що якось ти зміниш усе навпаки
Що зможеш із неба хапати зірки
Що раптом твій біль переборе твій рок -
Безсилість ідей, безцільність думок.
Заспав тебе день, прокинула ніч
Більше не вабить арт-хаус та кітч.
Дикому мозку немає притулку,
Хвора душа у потьмах, закоулках
З самого початку брудною їгрою
Цей світ був для тебе, для тебе одної
Здавалось він твій від початку всього?
It's wrong answer, baby, ні, ти - його.
Приспів:
Що б не було, то було, є, й має бути
Таким є сплановано, все, можеш забути.
Лиш ти не константа, лиш це не залізно
То змінюй себе, поки ще не запізно.
Уява про вихід все ще досить розмита -
На першу сходинку? В кабіну ліфта?
Що буде за напрямок, куди маєш дістатись,
Дійти до кінця й не поламатись?
Про це ти читала, дивилась у фільмах,
Як йдуть назавжди, ховаючись в тінях.
Мереживом брехнів плетючи слід
Тканини реальності, що є не твій світ.
Ну отже, ти зрушила з місця, кохана.
Позаду весь досвід, весь біль, кожна рана
Позаду весь попіл та кожен фенікс,
Синиця, лелека і археоптерікс.
Попереду нова надія джедаїв,
Що діє як оберіг проти бабаїв.
Попереду нові падіння і зльоти
Нарешті дізнаєшся де ти і хто ти!
Приспів:
Що б не було, то було, є, й має бути
Таким є сплановано, все, можеш забути.
Лиш ти не константа, лиш це не залізно
То змінюй себе, поки ще не запізно.
Що б не було, то було, є, й має бути.
Те, чим ти є, ти маєш собі повернути.
Те, що є в тебе, немає ні в кого.
Скоріш обирай собі нову дорогу.
Ти йдеш і гадаєш, чи все равноцінно?
Навпрочут нечесне, хоча й бесцінне.
І де той перетин, де "ще", а де "вже"?
Чи злічений підсумок? Насправді? Невже?!
Сумлінням охоплена, ти на перепутті:
БЕЗПЕКА рівняє ТИ мінус МАЙБУТНЄ,
А ЩАСТЯ дорівнює ТИ плюс ТЕ Ж САМЕ.
То ж... ти під п'ятою, чи поза обставин?
Дедалі ти йтимеш, дедалі збагнеш,
Що як народилась позбавлена меж.
Ти навкруги знайдеш все, що захочеш
Та щірою радістю наповниш ті ночі,
Що їх так багато ти вкрала у себе
Очі пусті витріщаючи в небо.
Не знала, як втілити мрію в слова,
Що ти вже не є та, ти вже є НОВА!
Приспів:
Що б не було, то було, є, й має бути
Таким є сплановано, все, можеш забути.
Лиш ти не константа, лиш це не залізно
То змінюй себе, поки ще не запізно.
Що б не було, то було, є, й має бути.
Те, чим ти є, ти маєш собі повернути.
Те, що є в тебе, немає ні в кого.
Скоріш обирай собі нову дорогу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214223
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.10.2010
автор: Дмитро Барзілович