Життя це подорож.Подорож на "лєгкой".Це коли в тебе мінімум всього,а дорога чекає довга і непередбачувана,і ніколи не знаєш як повернется твій шлях..це дорога біди...і це добре бо все саме хороше пізнаєтся в біді.я нарешті зрозумів шо таке дружба- це любов,відданість, це коли за тебе так боятся,що забувають про страх взагалі.це як душевна спорідненість.як можна кохати людину з якою у вас нічого спільного?а може,так само може зявлятись дружба.в принципі з нічого,просто душі зрослись...а нічого це лише початок всього. Можливо,я і помиляюсь,і від цього ніхто не застрахований,але толку? Так тільки веселіше. Я пишу добісу очевидні речі,але чому їх тоді не бачать інші?На речі потрібно дивитись простіше ..це всепоширений принцип,хоч для прикладу візьмем математику,там все складне зводять до простого,ми самі себе плутаєм,ускладнюєм сприйняття. «Складність» - це в принципі ілюзія світоспийняття,пригода на нашу дупу.
Але саме таким методом ми пізнаєм світ і до нас доходять речі..чи не доходять...чи просто зявляются відповіді,чи питання...
(с) Калеб Пекельний
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214122
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.10.2010
автор: Caleb