КВМ
Завернув до кума кум,
Як завжди годиться,
Бачить кум від тяжких дум,
В садку, чомусь журиться.
Він з усмішкой повів мову
«Чому зажурився»,
«Та таке є, брате кумцю,
Синок народився»,
«Так чому кумцю милий,
підпираєш тина,
мерщій за горілочкой,
та приллємо сина»,
«Та воно то кумцю так,
Та не краща днина,
Бо що син народився,
дізналась дружина».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214091
Рубрика: Сатира
дата надходження 03.10.2010
автор: КВМ