* * *

Мов  десь,  є  вогонь  Прометея,
Той,  що  зіркою  не  гасне  в  мені.
Кохання  для  людей  це  ідея,
А  для  мене  тяжкість  в  душі.

Запалає  мов  зоря  незгасима,
Тільки  я,  тільки  я  ,  не  в  тобі.
Ти  крихта  моя,  і  без  болі  єдина,
Ти  зрозумій  чого  стоїш  мені.

Ти  сльоза  відпущена  зранку,
Що  життя  моє  тримала  собі.
І  кохання  пропаде  за  сніданком,
А  чого  хотіла,  не  сказала  мені.

Ти  тримала  відкриті  долоні,
І  до  неба  летіли,  вони  із  землі.
А  мрії  твої  настільки  холодні,
Що  навіть  не  в  змозі  їх  поділить!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=214053
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2010
автор: Voha