Полежати б в траві, відпочити
Зуупинитись на мить, може бути
Між зеленого поля на заході
Там високі трави не кошені
Там де сонце не є за обрієм
Там де вітер гуляє нескореним
І вплітається в коси розпущені
Там де зорі не є холодними
Там де ночі не є безсонними
Там у травах високих, не кошених
Там у травах зелених , закоханих
В шелест вітру сильного , вільного
В дзвін дощу м’якого і теплого
Посидіти б ще мить відпочити
Так і є, так і має бути.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213796
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2010
автор: Кава