Лежиш закутаний у дим
Клубами стелишся у нім
Повільно так течеш собі
Неначе у глибокім сні
Неначе вимкнуті вогні
На злітній смузі на землі
Лежиш мов берег океану
І хвилі котяться в тобі
На яснім та холоднім тлі
Немовби звуків тишина
Захлинула тебе до дна
Так, трохи мариш летаргічним сном
Час зупиняєш , знов і знов
Ховаєш сонце за вікном
І розчиняєшся теплом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213793
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.10.2010
автор: Кава