Отруєна безсонням ніч … До гіркоти.
Шляхів до втечі менш за нуль. Туди де ти
Не приведе тепер вже жодна із доріг …
Я пробачаю знов тобі … Свій гріх.
Усе, мабуть, так само, любий… Тільки от
Для мене не скінчивсь кривавий ешафот.
Я хвора… Я давно вже схиблена, як ти.
… Звелись до паралельності світи.
Тобі до мене далі, ніж колись. Я тут.
Уже світ завершив навік над нами суд…
Я божевільна, бо благаю: Не зникай !!
Листи не прийдуть на адресу: «Рай».
Всі аргументи проти божевілля лиш
З насмішкою загонять у куток ще більш,
Бо я ще й досі хочу отруїти час,
Щоб виграти… принаймні, мить для нас.
Благаю .. Скороти цю вічність. До нуля.
Я присягаюсь, що нестерпно ще твоя …
Не змінить напрямок цей вітер вже колись,
Один ще бул … Для мене залишивсь.
До істерики тиша доводить. Годі.
Просто … Мені жарко тепер тут. Дай льоду…
Крізь розтягнуту вічність кричу: Чекаю !!!
Я колись тебе теж рятувала …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2010
автор: IceBound