Поплач, мала, можливо, стане легше.
Від сліз хоч смак солоний, а не гіркий.
У тебе ніч. Біжи у сон – там брешуть.
Але брехня буває, іноді, добріша.
Поплач, мала, тебе злікують сльози.
Не стримуй звук душі, що притомилась.
Вони бувають гарні – літні грози.
Поплач, мала, не стримуй наші сльози!
Поплач, мала, прислухайся: я плачу.
А відстань ми скоротимо думками.
Наші солоні сльози – на удачу.
Поплач, мала. Вже спиш… І я вже плачу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213622
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2010
автор: Julia July