дивний вогник в глибині очей жевріє,
запалився він неждано й дуже швидко,
він заманює мене – дає надію
і бажання розростається як квітка.
я підкину гілочок і стане тепло
розпалю в очах твоїх багаття,
тільки потерпи, не лізь у пекло,
не зривай так скоро з мене плаття…
© Copyright: Ворона-Кет, 2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=21349
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.02.2007
автор: Ворона-кет