Скажи мені, навіщо сонцю знати,
Чим диха світ, коли приходить ніч?
Тож не питай, чи вмію забувати,
Лиш будь зі мною зараз віч-на-віч.
Цілуй мене так, наче ніч — остання,
Кохай мене так, наче в перший раз.
Благаю лиш: не став мені питання,
Чи прийде день, коли не буде нас.
Приспів:
Ти не питай, що завтра з нами стане,
Чи я твоя на завжди, чи на мить,
Кохай так, наче квітка не зів′яне,
Так, наче ти мене не зможеш розлюбить.
Не обіцяй, що полум′я не згасне:
Що буде завтра знає тільки час.
Ти зараз поряд — і життя прекрасне,
Сьогодні цілий світ лише для нас.
Що буде далі зараз не важливо,
Бо цілий світ в цю мить в твоїх очах
Й, здається, не кохати не можливо!
Знов присмак поцілунку на вустах.
Приспів.
12.07.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213260
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.09.2010
автор: София Перова