Я імені його не знаю,
Але тепер він янгол мій завжди.
Крізь натовп я його шукаю,
Шукаю десь його сліди.
Подарував мені він цілий день,
Але пішовши, навіть не назвався,
Але я дякую йому за це,
За те, що він як всі не повертався.
Шалений хлопець... він мене зустрів
Приємним поглядом і ніжною любов*ю,
Але сказати того не схотів
Й пішов шукати мед від болю.
Я дякую за те, що не брехав,
Не обіцяв нічого і не клявся,
Дивився тільки і мовчав
І ні про що не зарікався.
Нехай, я імені його не знаю
Й шукати я не буду його десь,
Де хтось подібне ім*я має,
А серце зовсім не таке.
Він мої ліки, ліки від страждання,
Солодкий швидкодіючий сироп,
Я випила його всього одразу,
Не залишивши зовсім нічого.
Мені його ім*я не дасть спокою
Я буду думати про це і день і ніч.
І думу цю я не віддам нікому,
Ні з ким не хочу я його ділить.
Я дякую йому, вклоняюсь в ноги,
Цілую білі руки і вуста.
Я дякую тому шаленому герою,
Ім*я якого не дізналась я.
18/07/2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213084
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2010
автор: Лєха Суслик