Лиш жовто-брудні плями на землі...
Істомлений горіх,
за якусь ніч ізкинув мокре листя.
Десь загублено бринить,
загуслая луна далекої сокири...
Історожкой перебіжкой,
сусідський кіт...
Вдивляюся-
якою ж неосяжной порожнечей,
погляд закляклої тваринки...
Порожнечей...
Скитськи баби,сварги,змії,рушники,
знівечені могили,битий посуд,
кіньський череп,тінь вмираючого дуба,
квітка папороті,злива...,-
у ньому...
Першим все ж таки відвів,-
свої пожовклі очі...
Треба ізгрести,
опале листя.
Треба ізгрести...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213062
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2010
автор: Дим