Біля верби

Біля  верби,  біля  верби
У  яснім  місячному  сяйві
Біля  верби,  біля  журби,
Де  всі  слова  для  нас  є  зайві.

Я  не  забуду  погляд  твій,
Я  не  забуду  тії  очі
І  як  у  снах  у  вирій  мрій
Ти  ніжно  звав  мене  щоночі.

Біля  води,  біля  води,
Де  місяць  зорі  колихає
Біля  верби,  біля  журби
Так  палко  серденько  кохає.

Кохає  миті  і  весну
Кохає  все  що  було  з  нами.
В  минуле  й  тишу  наяву
Відносить  річка  нас  човнами.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=213002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2010
автор: Галина Кудринська