Суботній день – чудова пора,
Як жаль от тільки погоди нема,
І так вийшло , що зірвались всі плани мої.
Тепер вдома прийдеться сидіти собі.
Як трагічно, як сумно, як нудно стає –
Коли ще зранку роботи абсолютно немає.
Нема куди йти і весь настрій десь втік,
Таке враження є – що десь душу попік.
Скука дім наповняє й заходить у все,
Тугу й настрій поганий з собою несе.
Наповняє собою всі щілинки й кутки,
Радість й сміх закриває вона на замки.
Її запах я чую заходячи в дім.
В голові її голос кричить звуком німим.
Її дотик холодний мене аж трясе.
Від цього в голові вибухає усе…
Ранок 18 вересня 2010 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212916
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2010
автор: Я тебе люблю