Навколо пітьма вчорашньої ночі,
Не бачу я сонця, не чую новин.
Давно вже не маю контролю над тілом,
Його пожирають докори рідні.
Учора с тобою ми випили зілля
Того, що з землі повело в небеса.
Тепер не жалкую всіх вбитих з тобою
Мрій, сподівань, бо мене там нема.
Що збудеться далі, чи буде там світло,
Адже всі говорять, що там всюди сміх.
Вже досить страждати, чекати, хотіти,
Якщо можна зараз же вийти зі гри.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212890
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.09.2010
автор: Lucre