В мереживі думок – напівзима,
Недоторканно, бажано і сніжно.
В очах – надія, як весна
Мовчить так ніжно-ніжно…
В ту мить несказані слова
Сказали все за Вас.
Чи можу я?
Чи вже є пізно??
Ваш сон я подумки цілую,
Не сміючи зробити наяву,
все те, про що так довго мрію.
І кожен раз, коли іду –
У серці залишаю
непогашену свічу…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212865
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2010
автор: Окрилена