- 7 -

Я  легковажу  на  походження,  вік,  расу,
Я  зближуюсь  з  людьми,  з  їх  власним  духом,
Це  символ  необмеженої  віри.

Усім!  Усім!*  хай  інші  ігнорують,  що  є  в  них,
Я  напишу  поему  злу,  я  його  також  урочисто  відзначу,
Я  й  сам  наповнений  і  добром  і  злом,  і  моя  нація  так  само  –  і  я  підтверджую
     цей  факт  –  немає  зла,
(Чи  якщо  є,  тоді  скажу  я  так:  чи  важливіше  тобі,  а  чи  землі,  а  чи  мені  
   воно  за  всі  інші  речі?)

Я,  що  вів  багатьох  і  що  сам  йшов  за  багатьма,  урочисто  відкриваю  віровчення,  я
     спускаюся  на  арену,
(Так  може  бути,  що  призначено  мені  гучно  кричати  там,
     горлати  переможно,
Хто  знає?  може  цей  мій  крик  злетить  від  мене  і  ширятиме  над  всім.)

Ось  це  усе  не  просто  так,
Я  кажу:  уся  земля,  всі  зорі  в  небесах  –  для  цього  віровчення.

Я  кажу:  ні  одному,  ніколи  не  було  достатньо  напів-віри,
Ніхто,  ніколи  не  обожнював,  не  вірив  пів-достатьно,
Ніхто  не  міркував,  наскільки  божественний  він  сам,  і  наскільки
   безхмарне  майбутнє.

Я  кажу:  ця  істинна  і  незмінна  шляхетність  цих  Штатів  мусить  бути
     їх  релігією,
Протилежні  риси  не  істині  і  не  шляхетні;
(Ні  характер,  ні  життя  –  достойним  не  буде  без  цієї  релігії,
Ні  земля,  ні  чоловік  чи  жінка  –  [ніщо]  без  цієї  релігії.)
____________________________________________________
*в  оригіналі  –  латиною:  Omnes!  Omnes!  –  всякий,  всі,  загалом

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212809
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 25.09.2010
автор: Волт Вітмен