Кохання плете павутину...
Таке собі макраме безневинне.
Нанизує крила на спИну.
Верету тче - то радість червону, то тугу синю...
*****
Розлінилося Сонце, як золотава муха,
Не сполОхає в пОлудень шум,
Тихий Вітер упівтОна дмуха...
Осінь малює сум...
*****
Дзвіночки ввімкнули розлуки:
Не сьогодні! Не сьогодні. Не сьогодні...
ЗалАмую римами свОї руки.
Слова загубились в безодні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2010
автор: LaLoba