Моя душа-то сад із почуттів,
Він знає все-кохання, навіть тугу…
Він напівмертвий, всох від бур’янів,
Не знаю, чи здолає він розлуку…
Та ти йому даруєш новий день,
Даруєш йому воду животворну,
Даруєш йому щастя, як з пісень,
Даруєш смугу білу, а не чорну…
О, мила, посади в моїм саду,
п’янку троянду, вогненно-червону
У серці пробуди любов нову,
Плекай її, не віддавай нікому…
Віддайся тільки своїм почуттям,
Довірся серцю й спадуть всі кайдани.
А я тобі віддамся із життям,
Вкраду твій страх, загою твої рани…..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=212621
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2010
автор: Inglar Vendetta