Перегорнути сторінку.
Лишити позаду.
І жити знову, забувши про зраду.
А що буде далі?
Не знаєш?
Не знаю…
І знову ходити по гострому краю.
Ходити межею між світлом і тінню.
Чужого життя і свого божевілля.
Боятися думати надто яскраво.
Ховати сльозинки у випарах кави.
Марно шукати докази логіки.
Відчайдушно рахувати рожеві слоники.
Тихо кричати і пошепки бачити.
Сльози…
Ти плачеш?
Це можна пробачити.
Брехати знайомим, що життя прекрасне.
Навчитися жити за ширмою казки.
Малювати сумні картини з невідомості.
Пальцем на вікнах своєї свідомості.
Зростити на душі колючки троянди.
Не хочеш?
Я також…
А є ще варіанти?
Лезо на венах чи зашморг на шиї.
Вільний політ із високої будівлі.
Жменя таблеток чи струму розряд.
Вогнище, жертва, сектантський обряд…
Чи просто забути і жити, як інші.
Шляхів є багато.
Ти на роздоріжжі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211905
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 20.09.2010
автор: Ореолла