Всесвіт – це зірки, планети -
Ми, мурахи на Землі.
Ні! Напевно – є тенета
Де думки живуть у сні.
Суть простою може бути
і в душі живе той міст.
Як ми прагнемо відчути -
Все знаходить власний зміст.
Бій між сутністю у світі
й тим, що буде там – колись!
"Вмій життю цьому радіти -
чуєш вкотре. - Помолись".
Ми безсмертні – може вічні -
Може це лиш старт і мить.
А світи, як цей, не злічні,
і душа дарма болить…
Не знайти початок суті -
Бо вона і є цей світ.
Та канони ці забуті,
Через так багато літ.
19.09.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211725
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.09.2010
автор: Андрій Гагін