Немов закована собою... Прикована до себе...
У власній же неволі живу я, мов амеба...
Нав*язую відоме, невідоме не сприймаю -
Йду, куди покажуть, а сама як жить - не знаю...
Як болить Ніщо? Відчувається Нікчемність...
Пусто... Без Нічого... Зайва неприємність.
Вагон та Купа часу!? Ні, у мене їх нема!
Усього вісімнадцять... Незабаром двадцять два...
А я іще Ніхто... Стою на перехресті -
Лише ху*ня в цім світі, скажу відверто, чесно!
Я взмозі лиш одна свою долю обирати...
Тільки без помилок... Щоб назад не повертати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211722
Рубрика:
дата надходження 20.09.2010
автор: Невідом0