Осінь, кохання, ковбаса

Від  літа  вже  нічого  не  зосталось.
І  я  з  листком  кленовим,
Сама  геть  вже  зосталась.
Яке  гірке  розчарування
Та  кому  треба  те  кохання,
Яке  і  подиху  вже  не  вартує.
Яке  на  кожнім  кроці  нас  чатує.
Це  і  не  кохання  зовсім!
Пустий  келих,  трата  часу.
Краще  куплю  собі  ковбасу!
Й  з  майонезом...  он  під  цю  березу.
І  задоволення  отримаю  я  більше,
Ніж  від  мокрих  поцілунків
Й  ніщо  більш  цікавіше...
Адже  кохання  це    
не  просте  зустрічання.
Це  миті  радості  й  мовчання.
Миті  смутку  й  страждання.
Це  не  в  порівняння  
ні  з  чим  іншим.
Це  просто  кохання,
Й  ніщо  інше.
А  цих  зустрічань,
Не  стане  так,  як  ковбаси.
І  користі  не  більше  -
Лиш  животик  наситиш  ти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211594
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.09.2010
автор: Роксолана Сова